могила
121могила — същ. хълм, възвишение, височина, бърдо, рид, баир същ. насип същ. купчина пръст, куп, купчина …
122могила — 1) место ночлега; 2) молчание; 3) следственный изолятор …
123могила — I (заглиблення в землі, у яке ховають тіло небіжчика; місце похорону й насип на ньому), домовина; яма (заглиблення в землі для похорону); поховання (місце похорону); гробок, гробик (насипаний горбик землі на місце, де поховано померлого); курган… …
124могила — Свести в могилу кого (разг.) уморить. Воспаление легких свело его в могилу. Сойти в могилу (ритор.) умереть. Он недолго болел и сошел в могилу. На краю могилы (ритор.) при смерти. На краю могилы лгать не будешь. Унести (с… …
125Могила — прізвище …
126могила — іменник жіночого роду …
127Могила — ИВС; ночлежка; сохранение тайны; суп в тюрьме …
128могила — см. шеол …